Мочекамінною хворобою можуть страждати всі вікові групи – від новонароджених до людей похилого віку. Які корисні навички варто завести, щоб захистити нирки від каміння?
Мочекам’яна хвороба (уролітіаз) – захворювання, пов’язане з утворенням каменів у нирках та/або інших органах сечовидільної системи. Тип сечового каменю залежить, зазвичай, від віку хворого. У людей старшого віку переважають сечокислі камені. Більше 60% каменів – змішані за складом. Сечові камені майже завжди утворюються у нирках, у сечоводі. У сечовому міхурі зазвичай носять характер вторинних, тобто спустившихся з нирки. Камені можуть бути як дрібними (до 3 мм – пісок у нирках), так і великими (до 15 см). У медицині описані випадки, коли каміння важило кілька кілограмів.
Коли нирки наповнюються камінням, біль стає нестерпним і має постійний характер. Маленькі камінці можуть виводитися із сечею, не викликаючи особливого дискомфорту. Невиведені камені збільшуються в розмірах, застрягають у сечовому тракті та заважають проходженню сечі. Великі камені можуть серйозно пошкодити сечовивідні шляхи. Ось чому профілактика цієї проблеми є дуже важливою для здоров’я. Які корисні навички варто завести, щоб захистити нирки від каміння?
Пити достатню кількість звичайної води
Ризик сечокам’яної хвороби вдвічі вищий серед людей, які не вживають достатньої кількості води на добу. Рідина допомагає ниркам очищати організм від метаболічних відходів. Якщо вони вчасно не виводяться, то кристалізуються перетворюються на каміння. На дефіцит рідини в організмі може вказувати колір сечі. Зазвичай вранці вона темно-жовта через накопичення відходів, що виробляються протягом ночі. Але якщо темний відтінок зберігається протягом дня, це свідчить, що організму не вистачає води. Кількість споживаної рідини в середньому має становити 8-10 склянок. У цей обсяг, крім води, можуть входити інші напої та рідкі продукти. Дуже корисна вода з лимонним соком. Вона сприяє збільшенню кількості лимонної кислоти в сечі, яка у свою чергу не дає кальцію утворювати нерозчинну сіль із щавлевою кислотою. Разом з тим важливо не перестаратися з водним раціоном, оскільки робота нирок може порушитися.
Скорочення кальцію в харчуванні призводить до збільшення кількості оксалатів (ефіри та солі щавлевої кислоти) в організмі, що поступово викликає сечокам’яну хворобу. У кишечнику кальцій зв’язується з оксалатами, що запобігає їх всмоктуванню в кров та проникненню у нирки. Згідно з дослідженнями, споживання кальцію в їжі сприяло зниженню ризику утворення каменів у нирках, у той же час споживання БАДів з кальцієм, навпаки, підвищувало ризик сечокам’яної хвороби. , кефір, кунжут, вироби із цільного зерна пшениці та ін.). Також корисні сонячні ванни вранці (близько 15 хвилин на день), щоб допомогти організму виробляти вітамін D, необхідний засвоєння кальцію.
Уникати дієти, багатої оксалатом
Регулярне та рясне споживання оксалатовмісних продуктів також збільшує ризик сечокам’яної хвороби. Оксалати запобігають всмоктуванню кальцію в організмі, що призводить до утворення оксалатів кальцію, що перетворюються на каміння. З обережністю поставтеся до дієт, багатих на такі оксалатосодержащіе продукти, як щавель, шпинат, ревінь, капуста, селера, мангольд, буряк, шоколад, полуниця та ін. Надмірне споживання вітаміну С також небезпечно – він накопичується і перетворюється в оксалати.
